Імплантація зубів – вживлення штучно виготовленого кореня зуба в кісткову тканину щелепи, в подальшому зрощенням (остеоінтеграцією) та протезуванням на них.

Історія імплантації бере свій початок з 1950-х років. Молодий вчений Пітер-Інгвар Бронемарк під час вивчення процесу кровотворення прикріпив оптичний компонент в корпусі із титану до ноги кролика, що дозволило йому вивчати мікроцеркуляцію в кістковій тканині за допомогою мікроскопа. Коли робота по вивчені мікроцеркуляції була успішно завершена, настав час видалити оптичний елемент в металевому корпусі з кістки, і він виявив, що кістка та титан стали майже не роздільні. Після цього, як казав Бронемарк: “Ми змінили наш напрямок роботи і спрямували свої знання на дослідження можливостей організму взаємодіяти з титаном». Вже в 1965 році почались клінічні дослідження. Першим заімплантованим добровольцем став Геста Ларссон. Професор Пітер-Інгван Бронемарк успішно встановив йому дентальні імплантати. Пацієнт перестав відчувати біль при жуванні та розмові, та отримав можливість жити повноцінним життям.